What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00

Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори

Home
Ukraine
Kyiv
Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори

Call Directions Website Contact the business

Saivena Group - 20 років сталого зростання на ринку аудиторських та юридичних послуг Аудиторская фирма

28/10/2026

⚖️ ТЦУ: законопроєкт № 16035 від 04.09.2026 (ч. 5)
Нові правила для ІТ та роялті: перезавантаження DEMPE-аналізу

Якщо раніше для отримання прибутку від інтелектуальної власності часто було достатньо юридично оформити права на неї, то новий підхід у сфері трансфертного ціноутворення зміщує акцент на реальні функції компаній, їхні внески та ризики. Що це означає для ІТ-бізнесу, власників брендів і груп компаній, які виплачують роялті?

😎 Досі в українському податковому плануванні операції з нематеріальними активами (НМА) будувалися навколо одного священного документа – свідоцтва про реєстрацію прав інтелектуальної власності.

Логіка була простою: на кого юридично зареєстровано торговельну марку, патент чи програмний код, той і є «королем ситуації». 💪 Ця компанія (часто – нерезидент із низькоподаткової юрисдикції або пільговий суб’єкт) залишала собі основний прибуток, отримуючи від інших операційних компаній групи мільйонні роялті за ліцензійними договорами. 💰

Проте законопроєкт № 16035 пропонує змінити підхід. Замість формального юридичного критерію – глибший аналіз реальної діяльності за міжнародною концепцією DEMPE.

Олена Жукова вже писала чимало статей про DEMPE-аналіз. Сьогодні коротко нагадаємо основне – для розуміння ситуації.

🧐 Що таке DEMPE?
DEMPE – концепція, яка передбачає аналіз не лише юридичного права власності на папері, а й реальної економічної діяльності групи за п’ятьма напрямами:
👉 D – Development (розробка): хто фактично створив програмне забезпечення, алгоритм чи бренд? Чиї розробники працювали над кодом?
👉 E – Enhancement (удосконалення): хто фінансував і здійснював оновлення, додавав нові функції та модернізував актив?
👉 M – Maintenance (підтримка): хто забезпечував повсякденну працездатність, виправляв помилки та підтримував інфраструктуру?
👉 P – Protection (захист): хто юридично й фактично захищав права на актив – зокрема, вів судові справи проти порушників і сплачував витрати на продовження патентів?
👉 E – Exploitation (комерційне використання): хто безпосередньо комерціалізував актив на ринку, займався маркетингом і продажами?

Головний принцип DEMPE-аналізу:
🔥 Прибуток від інтелектуальної власності не обов’язково належить тому, у кого в шухляді лежить патент. Важливо з’ясувати, хто фактично виконує відповідні функції, контролює ризики та робить економічний внесок у створення й використання активу.

😎 Як це працюватиме на практиці?
Уявімо типову для українського ІТ-ринку або ритейлу модель, яка роками здавалася цілком робочою:
👉 Українська компанія створила круте програмне забезпечення або бренд.
👉 Потім права на цей актив «передали» – часто за символічну плату – закордонній або внутрішній пільговій компанії холдингу. Назвімо її IP-Co.
👉 На IP-Co оформлено всі права, але в її штаті працює лише один директор (часто – номінальний). Немає ні програмістів, ні серверів, ні маркетологів.
👉 Українська операційна компанія продовжує розробляти програмне забезпечення, оновлювати його та продавати клієнтам, але тепер сплачує значні суми роялті на користь IP-Co, штучно зменшуючи власний прибуток і переносячи його до компанії з нижчим податковим навантаженням.

Що, за запропонованими правилами, може змінитися для такого бізнесу з 1 січня 2028 року? Продовження читайте наступного тижня.

27/10/2026

🇺🇦 Інвестувати в іноземні цінні папери зараз – помилка? Частина 2

Продовжуємо розбиратися, які ризики можуть виникнути для українських інвесторів у разі значного послаблення гривні та підвищення податкового навантаження. У другій частині статті Олена Жукова переходить до конкретних розрахунків і на прикладах показує, як валютні зміни можуть вплинути на фінансовий результат інвестицій.

Чи справді можна втратити значну частину вкладень навіть тоді, коли в доларах актив майже не змінився в ціні?

😎 Продовжимо?
Тепер перейдемо безпосередньо до розрахунків.
Що нас цікавить насамперед? Порядок розрахунку податку з операцій із цінними паперами для фізичних осіб.

У разі продажу цінних паперів об’єктом оподаткування є інвестиційний прибуток – позитивна різниця між доходом від продажу та витратами на придбання активу з урахуванням курсової різниці. Для розрахунку важливо, що обидва показники визначаються за правилами Податкового кодексу України.

Розглянемо два кейси.
👉 Кейс 1. Пан Микола придбав цінний папір за 1 000 доларів США (або 50 000 грн).
Цей цінний папір передбачає щорічну виплату дивідендів або купона в розмірі 5%. Він надійний і розрахований на тривале утримання. Пан Микола планує продати його колись у майбутньому, але не найближчим часом. Це його базовий актив – надійні, майже «залізобетонні» папери, облігації.

Як оподатковуватиметься дохід?
👉 Спочатку – власне дивіденди або купонний дохід.
Щороку пан Микола отримуватиме 50 доларів США до оподаткування.
За нинішнього сукупного податкового навантаження у 23% після сплати податків залишиться:
50 × (1 – 0,23) = 38,5 долара США, або 1 925 грн за курсу 50 грн за долар.

А якщо припустити, що внаслідок інфляції та підвищення податків сукупна ставка зросте до 46%, пан Микола отримуватиме:
50 × (1 – 0,46) = 27 доларів США.
Тобто дохід у доларах залишиться позитивним. Але його гривневий еквівалент залежатиме від курсу: за умовного курсу 50 000 грн за долар ці 27 доларів становитимуть уже 1 350 000 грн.

👉 А ось що станеться, коли пан Микола захоче продати цінний папір? Тут починається найцікавіше.
Припустімо, пан Микола придбав цінний папір за 50 000 грн, а згодом продав його за ті самі 1 000 доларів США. Але за умовного курсу 50 000 грн за долар виручка від продажу становитиме вже 50 000 000 грн.

Якщо застосувати до позитивної різниці ставку 46%, розрахунок буде таким:
(50 000 000 – 50 000) × 0,46 = 22 977 000 грн.

Це еквівалент приблизно 459,54 долара США за умовного курсу 50 000 грн за долар.

🔥 Тобто в цьому сценарії податкове навантаження може істотно зменшити суму, яка залишиться інвестору після продажу активу.

Коли пан Микола придбав цінний папір, він вклав 1 000 доларів США. Якщо після продажу та сплати податку перерахувати залишок у долари за тим самим умовним курсом, отримаємо приблизно 540,46 долара США.

👉 Кейс 2. Акцію придбали за 1 000 доларів США (або 50 000 грн), але на момент продажу вона коштує лише 800 доларів США.
Здавалося б, збиток очевидний: 200 доларів США.
Але подивімося, що відбувається за того самого гіпотетичного сценарію з курсом 50 000 грн за долар.

Вартість акції на момент продажу становитиме:
800 × 50 000 = 40 000 000 грн.
Витрати на придбання – 50 000 грн.
Різниця:
40 000 000 – 50 000 = 39 950 000 грн.
Якщо умовно застосувати ставку 46%, сума податку становитиме:
39 950 000 × 0,46 = 18 377 000 грн.
За курсу 50 000 грн за долар це приблизно 367,54 долара США.
Отже, у межах цього умовного сценарію маємо збиток у 200 доларів США через зниження вартості акції та додаткове податкове навантаження, еквівалентне приблизно 367,54 долара США.
Разом – 567,54 долара США.
Тобто від початкової суми в 1 000 доларів США залишиться приблизно 432,46 долара США.

‼️ Саме такий сценарій і змушує замислитися над валютними та податковими ризиками інвестування.
Звісно, наведені розрахунки ґрунтуються на гіпотетичних припущеннях. Реальний результат залежатиме від фактичного курсу, виду цінного паперу, документально підтверджених витрат, правил визначення інвестиційного прибутку та ставок оподаткування, чинних на відповідний момент.

То що робити?
Варіантів завжди декілька. Я наведу лише найпростіші й найочевидніші. Є й складніші рішення – їх варто розглядати індивідуально, з урахуванням конкретної ситуації та за окремим запитом.

Поки що – кілька напрямів для роздумів:
👉 1. Не поспішати з інвестуванням в іноземні цінні папери. Спочатку оцініть валютні, ринкові та податкові ризики.
👉 2. Якщо ви вже інвестували, перегляньте структуру активів. Варто заздалегідь оцінити можливі сценарії зміни курсу та податкового навантаження, перш ніж ухвалювати рішення про продаж.
👉 3. Розгляньте альтернативи зберігання заощаджень. Зокрема, валютні активи, але з урахуванням ризиків, витрат і правового режиму кожного інструменту.
👉 4. Оцініть правила оподаткування КІК. Вони відрізняються від правил оподаткування інвестиційного прибутку фізичної особи. Водночас структура через КІК не гарантує податкової вигоди – усе залежить від обставин.
👉 5. Будьте обережними з криптоактивами. Їхній правовий режим і порядок оподаткування також потребують окремого аналізу.
👉 6. Працювати над змінами до Податкового кодексу України. Податкові правила мають враховувати економічні реалії та не створювати непропорційного навантаження на інвесторів.

26/10/2026

🇺🇦 Довідка про податкове резидентство України: як отримати та які документи потрібні?

Плануєте отримувати доходи за кордоном, працюєте з іноземними контрагентами або хочете скористатися положеннями міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

У таких випадках може знадобитися довідка, що підтверджує статус податкового резидента України.

Як її отримати, куди подавати заяву та за яких обставин у видачі можуть відмовити? Розповідаємо, опираючись на офіційні дані ДПС України.

🔹 Скільки коштує та як довго чекати?
Послуга безоплатна. Довідку видають протягом 10 календарних днів.

🔹 Як подати заяву?
Для отримання довідки необхідно подати заяву за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 серпня 2022 року № 248.

Заяву можна подати:
* у паперовій формі;
* в електронному вигляді – за формою F1308202.

🔹 Які відомості потрібно зазначити в заяві?
Заява має містити:
* найменування контролюючого органу, до якого її подають;
* прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) українською й англійською мовами;
* податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта – для осіб, які відмовилися від РНОКПП;
* місце проживання та громадянство;
* назву країни, до якої подаватимуть довідку для застосування положень про уникнення подвійного оподаткування;
* підставу для визначення статусу податкового резидента України.

🔹 Куди подавати заяву?
Зазвичай заяву подають до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Водночас фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання, можуть звернутися до будь-якого контролюючого органу.

🔹 Які документи можуть знадобитися?
За потреби до заяви можна додати копії документів та відомостей, що підтверджують статус податкового резидента України. Наприклад:
* копію паспорта;
* довідку Державної прикордонної служби про перетин кордону;
* посвідку на постійне або тимчасове проживання;
* інші документи, що підтверджують відповідні обставини.

🔹 Як отримати готову довідку?
Довідку можна отримати в паперовій або електронній формі. Бажаний спосіб отримання потрібно зазначити в заяві.

⚠️ Коли можуть відмовити у видачі довідки?
Підставами для відмови можуть бути:
* відсутність договору про уникнення подвійного оподаткування з країною, зазначеною в заяві;
* неможливість визнати особу податковим резидентом України відповідно до підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України;
* відсутність даних про реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
* невідповідність відомостей у заяві даним інформаційних систем контролюючого органу;
* подання документів особою, яка не має відповідних повноважень.

Важливо: отримання довідки підтверджує статус податкового резидента України для відповідних цілей, але саме по собі не гарантує звільнення від оподаткування за кордоном. Застосування міжнародного договору залежить від його положень та конкретних обставин.

📌 Тексти чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування розміщені на офіційному сайті Міністерства фінансів України:
🔗https://mof.gov.ua/uk/international_agreements_of_ukraine_on_avoidance_double_taxation-543

Якщо ви отримуєте доходи в кількох країнах або маєте питання щодо податкового резидентства, важливо оцінити не лише порядок отримання довідки, а й те, як ваш статус впливає на оподаткування іноземних доходів.

ℹ ДЖЕРЕЛО: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1062271.html

23/10/2026

🌐 CRS 2.0: що зміниться у перевірці фінансових рахунків і міжнародній податковій звітності?

Державна податкова служба України за підтримки Глобального форуму ОЕСР провела практичний онлайн-воркшоп, присвячений переходу на оновлений стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією – CRS 2.0.

Головна мета оновлення – адаптувати міжнародний обмін податковою інформацією до сучасних фінансових продуктів і платіжних рішень, а також удосконалити процедури ідентифікації рахунків та формування звітності.

🔎 Що передбачає CRS 2.0?
Під час воркшопу експерти розглянули ключові зміни, які фінансовим установам потрібно врахувати у своїй роботі.

▪️ Оновлення термінології та визначень. Стандарт уточнює поняття й розширює підходи до охоплення сучасних фінансових продуктів і платіжних рішень. Це потребує перевірки того, як фінансова установа класифікує продукти та визначає рахунки, що підлягають звітуванню.

▪️ Нові вимоги до належної комплексної перевірки (Due Diligence). Фінансовим установам потрібно врахувати оновлені правила ідентифікації клієнтів, перевірки їхнього податкового резидентства та визначення підзвітних рахунків.

▪️ Зміни у складі звітних даних. Оновлені вимоги передбачають зміни до переліку та структури інформації, яку фінансові установи збирають і передають для міжнародного автоматичного обміну.

▪️ Перехід на CRS XML Schema 3.0. Оновлюється технічний формат передавання інформації. Установам необхідно підготувати системи для формування файлів за новою схемою, а також врахувати порядок виправлення раніше поданих даних.

📌 Що варто зробити фінансовим установам уже зараз?
* Переглянути внутрішні процедури CRS та правила ідентифікації підзвітних рахунків.
* Перевірити, чи відповідають чинні процеси класифікації фінансових продуктів оновленим визначенням.
* Оцінити готовність ІТ-систем до формування звітності у форматі CRS XML Schema 3.0.
* Переглянути внутрішні правила контролю якості даних і виправлення помилок у звітності.

CRS 2.0 – це не лише технічне оновлення формату звітності. Воно потребує уваги і до процедур перевірки клієнтів, і до змісту даних, і до внутрішніх систем фінансових установ.

ℹ Джерело: tax.gov.ua

22/10/2026

🔥 ТЦУ: обговорення законопроєкту № 16035 від 04.09.2026 (Ч. 4.)

ТЦУ виходить на внутрішній ринок: контроль операцій між резидентами

Основне питання: навіщо повертати те, що не працювало?
У податковій політиці уряду є дивна тенденція – повертати інструменти, які бізнес і сама держава колись уже визнали неефективними.

Тому чергова новація урядового законопроєкту № 16035 викликає сумніви. Йдеться про поширення контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) на операції між пов’язаними компаніями-резидентами всередині України з 1 січня 2028 року.

Для тих, хто має хорошу професійну пам’ять, це рішення викликає величезне скептичне запитання. Адже внутрішній контроль ТЦУ в Україні вже був, і від нього офіційно відмовилися через економічну недоцільність.

Навіщо держава знову наступає на ті самі граблі?
Згадаємо минуле: чому внутрішнє ТЦУ скасували у 2015 році?

У 2013 році в Україні вперше запрацювали правила ТЦУ. Тоді законодавець вирішив, що контрольованими операціями будуть не лише експортно-імпортні, а й звичайні внутрішні операції між українськими компаніями.

Експеримент провалився з тріском, проіснувавши заледве два роки. У 2015 році внутрішній контроль ТЦУ поспішно й повністю скасували, а держава офіційно визнала цей підхід абсолютно недоцільним.

Причини були очевидними.
👉 Безглузде перекладання грошей із кишені в кишеню.
Якщо одна українська компанія штучно завищувала витрати, а інша дзеркально збільшувала доходи, загальний баланс податку на прибуток у межах країни залишався незмінним. Держава не отримувала додаткових грошей, бо податкова база просто мігрувала всередині однієї юрисдикції.

👉 Бюрократичний параліч.
Бізнес витрачав мільйони гривень на закупівлю баз даних та оплату консультантів, щоб обґрунтувати внутрішні ціни, а податкова тонула в гектарах паперових звітів. Адміністрування цього процесу коштувало дорожче, ніж потенційні донарахування до бюджету.

Тоді, у 2015-му, реформу скасували під гаслом здорового глузду та полегшення умов для бізнесу.
Повернення привида: чому те, що було «недоцільним», раптом оголосили «необхідним»?

Через роки Кабмін у законопроєкті № 16035 вирішує реанімувати цей невдалий досвід.
Логіка Мінфіну базується на тому, що правила гри нібито змінилися. І на захист нової доцільності висуваються три контраргументи.

👉 Жорстке фокусування замість тотального хаосу.
Тепер під контроль потраплятимуть не всі підряд, а лише великі внутрішні «дірки» – угоди з пов’язаними особами в Україні, які мають річний збиток понад 3 мільйони євро або користуються спеціальними податковими пільгами.
Ну, хоч щось логічне.

👉 Цифровізація ДПС.
Податкова запевняє, що тепер їй не потрібні паперові звіти холдингів – алгоритми Big Data автоматично виявлятимуть аномальні ціни всередині країни.

👉 Вимоги МВФ.
Впровадження Настанов ОЕСР та Національної стратегії доходів нібито вимагає перекрити будь-які канали внутрішнього перенесення прибутків на збиткові структури.

Якщо чесно, коли я в мільйонний раз чую про «вимоги МВФ», то вже починаю сумніватися в існуванні такої організації…

Щоправда, пані Крісталіна Георгієва регулярно пише мені на пошту – благає забрати купу мільйонів доларів. Треба тільки перейти за посиланням…

Професійний скепсис: чому старі проблеми нікуди не зникнуть?
Попри оптимістичні заяви розробників законопроєкту, фінансова та юридична спільнота ставиться до повернення внутрішнього ТЦУ з великою пересторогою.
Суть економіки з 2015 року не змінилася, тому бізнес ризикує знову зіткнутися з тими самими фундаментальними проблемами.

👉 Проблема ринкових джерел інформації.
ТЦУ вимагає порівнювати ціни з ринковими.
Ми знову зіткнемося з проблемою джерел: де знайти відкриті ринкові ціни на специфічні внутрішньоукраїнські послуги, оренду чи локальні товари?

Бізнес знову буде змушений платити за сумнівні дослідження, а податкова – сперечатися з ними, обґрунтовуючи власні висновки, що називається, «зі стелі».
Подивіться судову практику – як сьогодні адвокати громлять ті самі незрозумілі «джерела», якими податкова намагається обґрунтувати донарахування за 2014–2015 роки. Ну дуже цікава практика! Колись я вже її коментувала.

👉 Штучний тиск на бізнес у кризу.
Наявність збитку понад 3 мільйони євро у великих українських підприємств, особливо у виробничому чи промисловому секторах, сьогодні часто є наслідком важких економічних реалій, руйнувань чи втрати логістики, а не «схемою оптимізації».

Карати холдинги за те, що вони підтримують власні постраждалі підприємства внутрішніми контрактами, – це прямий удар по виживанню бізнесу.

Ну справді… Якщо в одне з підприємств холдингу був «приліт», то хіба не логічно й правильно, якщо інше підприємство в межах загальної «родини» допоможе?
Чи ми знову будемо сподіватися на допомогу держави? Так у неї, як завжди, «грошей немає»…

👉 Нове коло бюрократії.
Попри заяви про Big Data, фінальний тягар доведення ринковості цін і підготовки ТЦУ-документації все одно покладуть на плечі платника податків.

Отож, повернення внутрішнього ТЦУ в законопроєкті № 16035 виглядає як спроба двічі увійти в одну річку. Те, що у 2015 році було визнано шкідливим та недоцільним для економіки, у 2026 році намагаються повернути під соусом «цифровізації» та вимог міжнародних донорів. Ну дуже великі в мене сумніви…

Продовження статті читайте наступного тижня 😉

21/10/2026

🇫🇷 Французька осінь і податки: знайомимося з податковою системою Франції

У жовтні особливо хочеться до Франції: маленьке старовинне містечко, середньовічний замок, келих червоного вина, французький шансон і неквапливі розмови за сусіднім столиком.... Але якщо ви вже знаєте Олену Жукову, то розумієте: навіть найромантичніший французький настрій рано чи пізно приведе нас до податків.

У новій серії дописів Олена Жукова, керуюча партнерка Saivena Group, розбиратиме особливості французької податкової системи – від оподаткування доходів фізичних осіб до корпоративних податків і ПДВ. Адже за красивою картинкою французького життя ховається система, яку варто добре розуміти, перш ніж планувати переїзд, інвестиції чи ведення бізнесу.

Податкова система Франції вважається однією з найскладніших, найрозгалуженіших і найжорсткіших у Європі. Загальне податкове навантаження – співвідношення податків і соціальних внесків до ВВП – тут перевищує 45%. 🤷🏻‍♀️ Це багато.

Система побудована на принципах соціальної солідарності, прогресивного оподаткування та жорсткого контролю з боку Генеральної дирекції державних фінансів (DGFiP).

Французьке оподаткування розбиратиму кілька днів. Сьогодні – широкими мазками про саму систему. Як усе це виглядає…

Які основні податки?
🔆 1. Податок на доходи фізичних осіб (Impôt sur le revenu – IR)
Франція застосовує прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб. Ставки – від 0% до 45%. 🔥
Додатково для надвисоких доходів передбачено внесок солідарності за ставкою до 4%. 🔥

Це багато, дуже багато. І як «від податків» тікають багаті (і найзнаменитіші) французи – розкажу пізніше. Поки що зверну увагу на деякі локальні нюанси.

Головна особливість – концепція «податкової сім’ї» (foyer fiscal).
Податок розраховується не для кожної особи окремо, а з урахуванням складу податкового домогосподарства. Сукупний дохід сім’ї ділиться на коефіцієнт сімейних часток: наприклад, для неодруженої особи – 1 частка, для подружжя без дітей – 2 частки, для двох дорослих і дитини – 2,5 частки.

Отримана величина оподатковується за прогресивною шкалою, а потім результат множиться на коефіцієнт. Це може бути вигідно для багатодітних сімей – яких і у Франції, і загалом у Європі не так уже й багато.

👉 Об’єкт оподаткування: загальносвітовий дохід податкових резидентів Франції та доходи з французьких джерел для нерезидентів.

👉 Характеристика ставок (прогресивна шкала):
* До 11 294 € – 0%
* Від 11 295 € до 28 797 € – 11%
* Від 28 798 € до 82 341 € – 30%
* Від 82 342 € до 177 106 € – 41%
* Понад 177 106 € – 45%

👉 🔥 Внесок із надвисоких доходів (CEHR): додатково стягується 3% – для доходу від 250 000 € до 500 000 € на одну особу – або 4% для доходу понад 500 000 €.

На хвилиночку… Тільки ПДФО – до 49%.

Ось чесно, я якось інакше уявляла собі слово Égalité у знаменитій формулі Великої французької революції Liberté, Égalité, Fraternité («Свобода, рівність, братерство»). Ну яка ж тут рівність, коли для одного ставка оподаткування – 0%, а для іншого – 49%? Ну так, загалом я за пласку шкалу й проти того, щоб «відняти та розділити»! 😎

🔆 2. Корпоративний податок (Impôt sur les sociétés – IS)
Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 25%.
Однак для підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ) діє пільгова ставка 15%. Вона застосовується до першої частини прибутку в розмірі до 42 500 €, за умови, що річний оборот компанії не перевищує 10 млн €, а щонайменше 75% її капіталу належить фізичним особам.
Як бачимо, ставка для юридичних осіб – цілком прийнятна. Не те що для фізичних осіб із високими доходами.

🔆 3. Податок на додану вартість (TVA)
Дуже цікаво: саме Франція «винайшла» ПДВ. Про це напишу докладніше пізніше.
Сьогодні коротко – про ставки.

У Франції діють чотири основні ставки ПДВ:
👉 20% – стандартна ставка. Застосовується до більшості товарів і послуг.
👉 10% – знижена ставка. Застосовується, зокрема, до громадського транспорту, ресторанних послуг, ремонту житла та деяких фармацевтичних препаратів.
👉 5,5% – особливо знижена ставка. Застосовується, зокрема, до продуктів харчування, книг, квитків у кіно й театри, а також до окремих тарифів на електроенергію.
👉 2,1% – надзнижена ставка. Застосовується до ліків, витрати на які відшкодовуються системою соціального страхування, та деяких друкованих видань.

🔆 4. Соціальні внески та відрахування
Французькі роботодавці та працівники сплачують значні соціальні внески на фінансування медицини, пенсійної системи та допомоги з безробіття. У сукупності нарахування на фонд оплати праці можуть становити 40–45% від суми окладу з боку роботодавця та близько 20–23% з боку працівника.
Сюди входять і знамениті загальні соціальні внески CSG (соціальний податок) та CRDS (внесок на погашення соціального боргу).
Пам’ятаємо ж: до цього ще плюс грабіжницький ПДФО! ‼️

🔆 5. Ну і наостанок – милі, специфічні, дуже французькі податки на майно та багатство.

👉 IFI (Impôt sur la fortune immobilière) – податок на дороге нерухоме майно. Ним оподатковуються фізичні особи, чиї чисті активи у нерухомості (у всьому світі – для податкових резидентів Франції) перевищують 1,3 млн €. Ставка прогресивна – від 0,5% до 1,5%.

👉 Місцеві податки (Taxe foncière) – щорічний податок на володіння нерухомістю, надходження від якого спрямовуються до бюджетів місцевих громад.

😎 Наступного тижня вже розберемо ці податки докладніше. А поки що… давайте слухати французьку музику, смакувати бордо й насолоджуватися осінню… 🍂

20/10/2026

🇺🇦 Інвестувати в іноземні цінні папери зараз – помилка?

Чи варто українцям сьогодні інвестувати в іноземні цінні папери, якщо попереду – невизначеність із курсом гривні, можливе посилення податкового навантаження та непрості економічні виклики після війни?

У новій статті Олена Жукова, керуюча партнерка Saivena Group, пояснює, чому ці фактори варто врахувати ще до ухвалення інвестиційних рішень. Авторка наводить власні прогнози, історичні приклади та цифри, які змушують замислитися.

😎 Що нас чекає: нюанси, які необхідно врахувати під час інвестування (Ч.1.)
Нещодавно обіцяла написати статтю про ризики інвестування українців сьогодні в іноземні цінні папери. А точніше – про те, чому, на мою думку, інвестувати в іноземні ЦП зараз – це помилка. Поясню на прикладах. Але спочатку – деякі мої думки, на яких і ґрунтується цей висновок.
Отже.

🔥 По-перше. Інфляція та курс долара.
Наведу цитату з допису Олексія Куща, з якої, власне, все й почалося. Він написав: «За чотири роки війни Нацбанк потратив на підтримку курсу на міжбанку 140 міліардів доларів, а таких грошей у нього не було б без зовнішньої допомоги. Без цих інтервенцій курс гривні до долара зараз писався б “із трьома нулями”».

Отже, «з трьома нулями» – вже зараз. Тобто десь 5000 (мінімум за долар). Хоча я б прочитала цю тезу Куща «з додаванням ще трьох нулів» – тобто 50 000.

🤷🏻‍♀️ Якщо хтось захоче мене поправити, що курс долара зараз не 50, а лише 45, – давайте не заморочуватися на дрібницях… Хтось дійсно вважає, що ми не побачимо курс у 50 – уже в достатньо близькій перспективі?

Якщо Вас засмучує цифра 1000 (ті самі три нулі), нагадаю, якою була деномінація під час запровадження гривні. Це було 100 000 до 1 (тобто п’ять нулів). Щось схоже нас чекає і в майбутньому (після закінчення війни). Тобто навіть «три нулі» – це нижня межа. Може бути ще сумніше.

Але для мети сьогоднішньої статті кількість цих нулів не має особливого значення – наше завдання «вловити загальну перспективу» та зробити на її підставі власні висновки. Тому для подальших розрахунків візьмемо «цифру Куща» – «три нулі». За такого сценарію курс долара до гривні становитиме 50 000.

🔥 По-друге. Податки.
Часи після війни будуть тяжкими. Грошей, зокрема й у держави, катастрофічно не вистачатиме. Податки підвищуватимуть… Хтось має сумніви щодо цього?
Я знову наведу деякі цифри, які могли б Вас шокувати. Але після цього – трохи історії. Просто щоб «особливо невіруючі» зрозуміли: мій прогноз – ще досить лагідний. Може бути жорсткіше…

Отже, податки. Сьогодні оподаткування доходів від ЦП становить 18 + 5 = 23 %. Де 18 % – ставка ПДФО, а 5 % – ставка ВЗ. Я думаю, ці ставки збільшаться щонайменше вдвічі. Тобто загальна ставка становитиме 46 %.

Для тих, хто зараз дуже заперечуватиме, нагадаю історію. Що відбувалося після Другої світової війни? У Великій Британії верхня гранична ставка податку сягала 99,25 %. У США – 94 %. Тож 46 % – це дуже лагідний варіант… Просто щоб Вас не надто шокувати.

P. S. Ну, щоб ще більше Вас заспокоїти: 94 % – це все ж була гранична ставка. Ефективна була значно нижчою.

Продовження читайте наступного тижня, або переходьте в Теlegram-канал авторки за посиланням https://t.me/OlenaZhukovaBEPS/1376

19/10/2026

💱 Валютний нагляд у 2026 році: строки розрахунків, обмеження та штрафи для бізнесу

Працюєте з іноземними контрагентами? Під час воєнного стану дотримання граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями залишається під особливим контролем ДПС.
Розповідаємо, які строки діють у 2026 році, коли застосовуються винятки та яка відповідальність загрожує бізнесу за порушення валютного законодавства.

🔹 Які граничні строки розрахунків діють у 2026 році?
📌 180 календарних днів – загальний граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
📌 150 календарних днів – для окремих операцій з експорту зернових та олійних культур, здійснених із 1 липня 2026 року.

🔹 На які операції граничні строки не поширюються?
Відповідно до наведених правил, граничні строки розрахунків не застосовуються:
▪️ до експортно-імпортних операцій на суму менше ніж 400 тис. грн;
▪️ до експорту послуг і робіт, крім транспортних послуг та/або робіт, а також передачі прав інтелектуальної власності й інших немайнових прав.

⚠️ Важливо: винятки потрібно оцінювати з урахуванням конкретної операції та чинних нормативних вимог.

🔹 Чи можна завершити валютний нагляд за допомогою взаємозаліку?
Під час воєнного стану банки не можуть завершувати валютний нагляд за звичайними торговельними операціями на підставі документів про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Тобто для таких операцій недостатньо оформити взаємозалік: експортна виручка має фактично надійти з-за кордону на валютний рахунок української компанії.

🔹 Які штрафи загрожують за порушення строків?
За порушення граничних строків розрахунків, установлене за результатами документальної перевірки, передбачено нарахування пені в розмірі 0,3 % за кожен день прострочення.
Пеню розраховують від суми неодержаної виручки або вартості недопоставленого товару.
Водночас її загальний розмір не може перевищувати суму неодержаних коштів або вартість товарів, не поставлених станом на перший день порушення граничного строку розрахунків.

🔹 Як ДПС виявляє порушення?
Документальні позапланові перевірки з питань дотримання валютного законодавства організовуються, зокрема, на підставі інформації Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Така інформація щомісяця надходить до ДПС.

💡 Що варто врахувати бізнесу?
Щоб мінімізувати ризики фінансових санкцій, компаніям, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, варто:
✅ контролювати строки надходження експортної виручки та поставки імпортних товарів;
✅ окремо перевіряти строки, установлені для певних категорій товарів;
✅ своєчасно відстежувати розрахунки за кожним зовнішньоекономічним контрактом;
✅ враховувати обмеження щодо взаємозаліків під час валютного нагляду.

📍 Валютний нагляд – це не лише питання банківських процедур, а й важлива складова управління податковими та фінансовими ризиками бізнесу. Системний контроль строків розрахунків допомагає уникнути прострочень і потенційних санкцій.

ℹ ДЖЕРЕЛО: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1059970.html

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00

Telephone

+380982102784

Website

https://cfc.saivena.com/, https://tax-residence-saivena.com/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.