What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00

https://cfc.saivena.com/, https://tax-residence-saivena.com/

Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори, Kyiv (2026)

21/08/2026

📄 Довідка про резидентство: обов’язково на папері?

🔎 Знайшли ще одне цікаве роз’яснення ДПС – ІПК ДПС від 31.07.2026 № 4427/ІПК/99-00-21-02-03 – для платників податків, які працюють із нерезидентами, організаційно-правові форми яких включені до Переліку № 480.

📌 Нагадаємо: операції з таким нерезидентом формально можуть бути контрольованими.

Водночас їх можна визнати неконтрольованими відповідно до пп. 39.2.1.21 ПКУ, якщо підтвердити податкове резидентство нерезидента або всіх його партнерів у державі, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування.

❓Питання
Чи може платник податків направити таку довідку у додатку до листа, надісланого через Електронний кабінет платника податків?

✅ Висновок ДПС
Податковий кодекс України не обмежує платника податків у можливості подати довідку, передбачену абзацами третім – четвертим пп. 39.2.1.21 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, через Електронний кабінет у додатку до листа.

📎 Тобто довідку можна подати в електронній формі як додаток до листа через Електронний кабінет платника податків.

ℹ️ Нагадуємо: індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

21/08/2026

⚖️ Ризики для операцій із пов’язаними нерезидентами

🌍 Особливої уваги потребують авансові платежі за послуги на користь пов’язаних нерезидентів.

📌 Тут одна операція може одночасно потрапляти у поле зору кількох напрямів контролю: валютного нагляду, ТЦУ та, залежно від структури, КІК.

💼 Якщо українська компанія перераховує пов’язаному нерезиденту аванс за консультаційні, маркетингові, ІТ, інжинірингові чи інші послуги, важливо контролювати не лише ціну операції та її відповідність принципу «витягнутої руки».

📑 Не менш важливе питання – чи буде послуга фактично надана та чи зможе компанія документально підтвердити її отримання у встановлений строк.

🔎 Для ТЦУ це означає необхідність оцінювати не лише вартість послуг, а й їх економічну сутність, функції сторін, реальність операції та наявність належної документації.

🌐 Для КІК додатково важливо розуміти, хто саме є отримувачем доходу, як формується фінансовий результат іноземної компанії та чи не створює така операція додаткових наслідків для контролера.

📡 А з огляду на посилення цифрового податкового контролю та розширення обміну інформацією між юрисдикціями розраховувати на те, що транскордонна операція залишиться непомітною для контролюючих органів, дедалі складніше.
Тому аванс пов’язаному нерезиденту – це вже не просто платіж за договором.

❗ Це операція, яку варто оцінити одночасно з точки зору валютного законодавства, ТЦУ, КІК та податкових наслідків для обох сторін.

20/08/2026

🇹🇷 Турецька податкова реформа: навіщо вона потрібна та з чого все почалося (Ч. 2)

📖 У першій частині статті Олени Жукової експертка окреслила загальний контекст турецької податкової реформи. Тепер переходимо до її основи: навіщо Туреччина розпочала настільки масштабні зміни, які стратегічні цілі переслідує держава та які нормативні акти вже заклали фундамент цієї трансформації.
Саме розуміння мети реформи дозволяє побачити логіку всіх подальших змін.

☕ Податки до ранкової турецької кави. Серія 2. Мета та нормативка
Починаємо вивчати «турецьку реформу».

📍Сьогодні – про базове:
🔹 для чого все це (мета)?
🔹 коли все почалося та які основні нормативні акти?

😎 Зараз я (50/50) живу в Туреччині. Добре видно країну «зсередини». Зокрема, як працює пропаганда (або патріотичне виховання). Дуже багато серіалів, що прославляють Османську імперію. Майже про всіх султанів уже зняли серіали. Дуже цікаво (історія Туреччини взагалі неймовірно цікава!), яскраво, красиві актори, зроблено професійно, «по-голлівудськи».

🎬 Результат: вся країна роками, щодня, безперервно дивиться «Золотий вік» про Сулеймана I (Пишного чи Величного), а також серіали про інших славних предків – Османа, Ертугрула, Фатіха, Мехмеда, Мустафу та інших. Усі – красені, хоробрі, сильні, бездоганні!

Сьогоднішні турки бачать велич Османської імперії, велич Туреччини. Відповідно, хочуть зробити щось яскраве та масштабне і зараз. У тому числі й плани податкової реформи – такі ж прекрасні та масштабні.

🎯 Заявлена мета: перетворити Стамбул на регіональний фінансовий хаб і конкурувати з ОАЕ, Італією, Грецією та Португалією у залученні глобального капіталу та висококваліфікованих фізичних осіб.

Якщо чесно, я думаю, що там уже навіть не про «регіональне лідерство» йдеться. На мою думку. Дуже скоро Туреччина «дожене та пережене» навіть ту ж Німеччину. Вони справді молодці! Але повернемося до нашої теми.

❓Що там із нормативкою?

Основні нормативні акти (почалося все ще у 2024 році):
📌 Закон № 7524 від 2 серпня 2024 року (запровадження Pillar Two та внутрішнього мінімального корпоративного податку);
📌 Президентський декрет № 9286 від 22 грудня 2024 року (підвищення ставки утримання податку на дивіденди з 10 % до 15 %);
📌 Закон № 7582 – пакет 2026 року, ухвалений парламентом (Türkiye Büyük Millet Meclisi) 21 травня 2026 року й опублікований в Офіційному віснику № 33270 від 4 червня 2026 року (режим «нон-дом», амністія активів «Varlık Barışı», зниження ставки корпоративного податку для виробників, розширення стимулів Стамбульського фінансового центру).

➡️ У наступних постах визначимося зі «статус-кво»: які основні параметри податкової системи були до реформи. Після цього подивимося, що саме Туреччина «коригує», щоб досягти своїх амбітних цілей.

P.S. 🇺🇦 До речі, ця податкова реформа може дуже добре «зайти» саме українцям.

❗І ось чому: саме українці можуть без проблем приїхати до Туреччини й отримати посвідку на проживання і як бонус – пільгове, майже нульове оподаткування. Тому що Туреччина і у випадку з українцями зробила саме так, як їй вигідно. 🤝 Вона не пропонувала «допомогу біженцям» (тут немає програм тимчасового захисту). Але вона пропонує, наприклад, майже ідеальні умови для переїзду українських ІТ-фахівців.

📖 Про ці та інші нюанси ми теж поговоримо окремо...
https://saivena.com/turechchyna-pro-reformu-opodatkuvannya/

19/08/2026

📌 Поради щодо складання Звіту про контрольовані операції: кількість та одиниці вимірювання

Продовжуємо серію практичних рекомендацій щодо заповнення Звіту про контрольовані операції.

Сьогодні розглянемо графи 17 та 18 додатка до Звіту, адже саме під час їх заповнення платники нерідко припускаються помилок.

🔹 Графа 17 – кількість предметів контрольованої операції.
🔹 Графа 18 – код одиниці виміру предмета операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96.

На що варто звернути увагу?

✅ 1. Графа 18 є обов'язковою
Її необхідно заповнювати (у числовому форматі), якщо у графі 3 зазначено:
• 201 – «Товар»;
• 209 – «Сировинні товари».

✅ 2. Використовуйте правильний код
У Класифікаторі наведено два числові коди – «Код» та «Код СОЕИ». Для заповнення Звіту рекомендуємо використовувати саме «Код», оскільки «Код СОЕИ» вже не є актуальним.

✅ 3. Якщо потрібної одиниці виміру немає
Якщо одиниця виміру, зазначена у первинних документах, відсутня у Класифікаторі, у графі 18 проставляється «0».

✅ 4. Операції постійних представництв
Якщо контрольована операція стосується фінансування нерезидентом діяльності свого постійного представництва в Україні, у графі 17 зазначається сума фінансування у валюті операції.

✅ 5. Банківські та фінансові послуги
Для кредитів, депозитів та позик:
🔸 у графі 17 відображається сума нарахованих або сплачених відсотків у валюті договору;
🔸 у графі 17.1 (нова графа) зазначається сума кредиту, депозиту або позики, передбачена договором.

✅ 6. Вага товарів
Попри те, що на практиці багато товарів обліковуються у тоннах, Порядок складання Звіту передбачає зазначення ваги нетто у кілограмах.

Якщо це неможливо, допускається використання інших одиниць виміру (штуки, літри, кубічні метри тощо) із зазначенням відповідного коду.

💡 Перед поданням Звіту варто окремо перевірити правильність заповнення граф 17, 17.1 та 18. Помилки в кількісних показниках або кодах одиниць виміру можуть призвести до необхідності подання уточнюючого Звіту та додаткових запитань з боку податкового органу.

18/08/2026

🟠 ТЦУ: що показує реальний акт податкової перевірки (Ч. 2)

У першій частині статті Олени Жукової минулого тижня ми розібрали процесуальні аспекти реального акта податкової перевірки з ТЦУ: чому у 2026 році податкова аналізує операції 2015 року, як на строки вплинули мораторії та чому навіть після багаторічної паузи перевірка може бути поновлена.

📌 Тепер переходимо до найцікавішого – змісту самого акта перевірки.

Нагадаємо, перевіряється 2015 рік, тоді як правила трансфертного ціноутворення були запроваджені в Україні лише у вересні 2013 року.

Ті, хто працював із ТЦУ з перших днів, добре пам'ятають, наскільки поспішним було впровадження нових правил. Професійна спільнота пропонувала хоча б відтермінувати їх застосування до початку нового року або хоча б до IV кварталу. Це дозволило б уникнути численних практичних проблем.

Однак закон набрав чинності вже з вересня.

У результаті бізнес, консультанти та податкові органи отримали законодавство, яке містило чимало прогалин і неоднозначностей. Згодом стаття 39 Податкового кодексу неодноразово змінювалася, однак у перші роки її застосування багато питань залишалися неврегульованими.

Саме тому під час перевірок тих періодів ми й сьогодні бачимо наслідки поспішної імплементації ТЦУ: норми, які не були достатньо деталізовані, різне трактування законодавства та спроби застосувати до трансфертного ціноутворення механізми, що першочергово для цього не призначалися.

📖 У другій частині циклу зосередимо увагу на тому, як саме ці недоліки законодавства проявилися у реальному акті податкової перевірки та які висновки варто зробити бізнесу сьогодні.

➡️ Ознайомитись із повною версією статті Олени Жукової можна перейшовши за посиланням: https://saivena.com/ttsu-shho-pokazuye-realnyj-akt-podatkovoyi-perevirky/

17/08/2026

🎯 «Дефенс Сіті»: нові роз'яснення ДПС та що важливо знати про ТЦУ

ДПС оприлюднила Інформаційний лист № 3/2026, присвячений практичним аспектам застосування спеціального режиму «Дефенс Сіті» для підприємств оборонно-промислового комплексу.

Документ містить відповіді на найбільш поширені запитання щодо податкових пільг, запроваджених Законом України № 4577-ІХ, та практичні приклади їх застосування.

📌 Особливу увагу варто звернути на питання трансфертного ціноутворення.
Для підприємств ОПК навіть за наявності спеціального режиму не втрачають актуальності вимоги законодавства щодо ТЦУ.

Зокрема, у листі ДПС роз'яснює:
✅ як застосовується принцип «витягнутої руки» до операцій підприємств оборонно-промислового комплексу;
✅ які особливості слід враховувати під час застосування норм щодо контрольованих іноземних компаній (КІК);
✅ як поєднуються податкові пільги спецрежиму із загальними вимогами податкового законодавства.

Окрім питань ТЦУ, інформаційний лист також висвітлює:
🔹 звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування коштів у розвиток оборонно-промислового комплексу;
🔹 пільги щодо екологічного податку та податку на майно для резидентів «Дефенс Сіті»;
🔹 особливості податкового адміністрування, проведення перевірок та взаємодії ДПС із Міноборони.

💬 Спеціальний режим «Дефенс Сіті» відкриває для підприємств ОПК суттєві податкові переваги, однак не звільняє від необхідності дотримуватися правил трансфертного ціноутворення та вимог щодо КІК.

Саме тому компаніям, які здійснюють міжнародні операції або входять до міжнародних груп, варто комплексно оцінювати свої податкові ризики та враховувати вимоги ТЦУ під час застосування пільгового режиму.

📄 Ознайомитися з Інформаційним листом № 3/2026 можна за посиланням:�https://tax.gov.ua/data/material/000/899/1039303/InfoList_3_2026.pdf

14/08/2026

🟠 Послуги від нерезидента: чому ТЦУ, КІК і валютний контроль уже не можна розглядати окремо

🌐 ДПС нагадала про важливий момент, який бізнесу варто враховувати під час роботи з нерезидентами: імпорт послуг також перебуває під валютним наглядом.

Йдеться про консультаційні, маркетингові, ІТ, рекламні, транспортні, інжинірингові та інші послуги, які українська компанія отримує від нерезидента.

І для бізнесу, який має контрольовані операції або іноземні структури, це вже не просто питання валютного законодавства.

Тут перетинаються одразу три площини: валютний контроль, ТЦУ та КІК.

⏱ 180 днів – і послуга має бути реально отримана

Якщо українська компанія здійснює авансовий платіж нерезиденту за послуги, відлік граничного строку розрахунків починається з дня такого платежу.

На сьогодні, під час дії воєнного стану, цей строк становить 180 календарних днів.

Протягом цього періоду послуги мають бути фактично надані, а у резидента мають бути документи, які підтверджують їх отримання.

Під час документальної перевірки ДПС може оцінювати умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.

І саме тут виникає питання, яке особливо важливе для ТЦУ.

📊 ТЦУ: недостатньо просто заплатити нерезиденту
Якщо послуга придбавається у пов’язаного нерезидента, важливо оцінювати не лише факт оплати.

Потрібно розуміти:
• що саме отримала українська компанія;
• хто фактично надав послугу;
• який результат був отриманий;
• чому ця послуга була необхідною для бізнесу;
• як сформувалася її вартість;
• чи відповідають умови операції принципу «витягнутої руки».

Тобто договір, інвойс і платіжне доручення самі по собі ще не відповідають на головне питання: чи була реальна економічна операція і чи відповідає вона заявленій вартості?

Особливо уважно варто ставитися до внутрішньогрупових консультаційних, управлінських, маркетингових та ІТ-послуг.

🌍 КІК: дивимося на операцію з обох боків
Якщо нерезидент, якому українська компанія сплачує за послуги, є контрольованою іноземною компанією, виникає ще один рівень аналізу.
Для української компанії це витрата та транскордонна операція.

Для іноземної компанії – дохід, який впливає на її фінансовий результат та може мати значення для розрахунку скоригованого прибутку КІК.

Тому важливо, щоб операція відповідала не лише формальним документам, а й фактичній діяльності іноземної компанії.

▪️ Чи має вона необхідні ресурси?
▪️ Чи є у неї персонал або залучені фахівці?
▪️ Де фактично виконується робота?
▪️ Хто приймає рішення?
▪️ Яку функцію виконує ця компанія у структурі групи?
Це вже питання substance, економічної присутності та реального змісту операції.

⚠️ А що відбувається, якщо послугу вчасно не надано?
ДПС окремо нагадує: якщо після авансової оплати нерезидент не виконав свої зобов’язання у встановлений строк, до українського резидента може застосовуватися відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Тому чекати останнього дня не варто...

Залежно від обставин законодавство передбачає механізми, які можуть дозволити уникнути нарахування пені, зокрема отримання висновку про продовження граничних строків розрахунків, документальне підтвердження форс-мажору або звернення до суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

🔎 Що це означає для бізнесу?
У сучасному податковому контролі транскордонна операція дедалі менше виглядає як окремий платіж між двома компаніями.

Одна операція може одночасно мати валютні, податкові, ТЦУ та КІК-наслідки.

І чим більше інформації накопичується в контролюючих органів та чим активніше розвиваються цифрові інструменти контролю, тим важливішим стає узгодженість усієї документації та фактичних обставин операції.

Тому перед авансовою оплатою нерезиденту варто поставити собі не одне, а щонайменше три запитання:
▪️ Чи можемо ми підтвердити реальність послуги?
▪️ Чи є операція контрольованою?
▪️ Чи відповідає її вартість принципу «витягнутої руки»?
▪️ Чи правильно ця операція врахована в структурі КІК та міжнародного оподаткування?

Саме такий комплексний підхід сьогодні дозволяє не просто правильно оформити операцію, а й зменшити ризики під час майбутнього податкового контролю.

Джерело: Державна податкова служба України tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1037538.html

13/08/2026

🇹🇷 Туреччина вступає у боротьбу за світових платників податків

☕ Податки до ранкової турецької кави. Ще один цикл цікавих ексклюзивних матеріалів Олени Жукової про реформу оподаткування у Туреччині.

Якщо чесно, останні років десять міжнародне податкове право було досить передбачуваним. Країни одна за одною приєднувалися до BEPS, вводили CRS, імплементували Pillar Two, розширювали правила щодо КІК, обмежували податкове планування. Здавалося, головне питання звучало так: «Як ще дооподаткувати нашого платника податків? Наздогнати… Відняти і поділити…»
І раптом…

Туреччина вирішує зіграти зовсім в іншу гру. Не шукати нових податків. А шукати… нових платників податків. Причому не будь-яких. А тих, кого сьогодні між собою «переманюють» Італія, Швейцарія, ОАЕ, Мальта та ще кілька дуже амбітних юрисдикцій.

📌 4 червня 2026 року – важлива дата для турецької податкової системи
4 червня 2026 року набрав чинності Закон № 7582, яким до Gelir Vergisi Kanunu № 193 було включено нову статтю mükerrer 20/D.

Якщо перекласти цю статтю з юридичної мови на людську, то звучить вона приблизно так: «Якщо ви стали новим податковим резидентом Туреччини та виконуєте встановлені законом умови, то протягом 20 років Туреччина не оподатковуватиме ваші доходи, джерело яких знаходиться за межами Туреччини».

Двадцять років. Не п'ять. Не десять. Саме двадцять. І тут, як завжди, починається найцікавіше.

⚠️ Але є основне правило платника податків – ніколи не вірте податковим консультантам, які обіцяють вам велику податкову пільгу.

З цього тижня будемо вивчати цей «турецький гамбіт». Але вже зараз пам'ятаємо, що в цій красивій пільзі є кілька дуже важливих нюансів:
• йдеться не про всі доходи;�
• йдеться не про всіх нових резидентів;�
• і, що найважливіше, це не «податкова амністія» і не «20 років без податків», як уже встигли написати деякі медіа.

Все значно цікавіше...

Вперше за багато років одна з найбільших економік регіону відкрито заявила:
ми готові відмовитися від оподаткування іноземних доходів, якщо це допоможе залучити до країни людей, капітал, бізнес та інвестиції.

Тобто Туреччина сьогодні конкурує вже не лише податковими ставками.
Вона конкурує податковою юрисдикцією.

Детальніше про нюанси міграційного законодавства, або AML-особливості будемо говорити вже наступного тижня.

12/08/2026

📊 Групування у Звіті про КО: як зменшити обсяг даних?

Під час підготовки Звіту про контрольовані операції платники часто стикаються з необхідністю опрацювання значних обсягів інформації. Особливо це актуально для компаній, які здійснюють велику кількість однотипних операцій протягом звітного року.

У таких випадках варто згадати про можливість групування контрольованих операцій та відображення узагальненої інформації у Звіті.

⚠️ Важливий нюанс: не можна групувати операції, які аналізуються за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Групування КО у їх сукупність для відображення узагальненої інформації дозволяється щодо КО, які мають однакові умови поставок та інші показники цих контрольованих операцій, що відображаються у графах 2–6, 9–11, 21, 22 розділу «Відомості про контрольовані операції»:
▪ 2. Код найменування операції
▪ 3. Код типу предмета операції
▪ 4. Опис предмета операції
▪ 5. Код товару за УКТ ЗЕД (дозволяється групувати до рівня товарної підпозиції – 6 знаків)
▪ 6. Код послуги згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг
▪ 9. Код сторони операції
▪ 10. Код країни походження предмета операції
▪ 11. Умови поставки (Інкотермс)
▪ 21. Код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»
▪ 22. Показник рентабельності

📌 При групуванні контрольованих операцій деякі графи не заповнюються. Це:
▪ 7, 8 – реквізити договору, доповнення (зміни) до контракту;
▪ 12 – назва ТМ предмета операції;
▪ 13 – виробник предмета операції;
▪ 17 – ціна (тариф) за одиницю виміру.

При цьому у графі 14 відображається дата здійснення першої операції в серії сукупності КО, а у графі 15 – дата здійснення останньої операції в сукупності КО у звітному періоді.

🔎 Отже, перед тим як розпочати заповнення Звіту про КО, варто проаналізувати масив операцій: можливо, їх коректне групування дозволить суттєво скоротити час на підготовку звітності та зменшити кількість технічної роботи.

💼 Потрібна консультація чи допомога з питань ТЦУ?
Команда SAIVENA GROUP консультує щодо підготовки Звіту про КО, ТЦУ-документації, аналізу контрольованих операцій та оцінки податкових ризиків.
Наша практика ТЦУ включає, зокрема, підготовку звітності, консультування щодо операцій із пов’язаними сторонами та супровід у взаємодії з ДПС.

Звертайтеся за консультацією:
📲 +38 097 509 27 21
💻 saivena.com

11/08/2026

📊 ТЦУ: що показує реальний акт податкової перевірки (Ч. 1.)

Розпочинаємо новий цикл авторських матеріалів Олени Жукової, присвячений практиці податкових перевірок у сфері трансфертного ціноутворення. В основі цього циклу – аналіз реального акта перевірки, який незабаром стане предметом судового розгляду. Без назв компаній та будь-яких деталей, що можуть ідентифікувати підприємство, але з практичними висновками, які варто врахувати кожному бізнесу, що працює з контрольованими операціями.

Зараз Олена Вікторівна більше займається питаннями КІК та міжнародним структуруванням і давно не писала про ТЦУ. Але зараз потрапив на аналіз «свіженький», досить цікавий Акт перевірки. Потім буде суд...

Тому деякі ремарки щодо цього Акта (безумовно, без жодних назв – ані клієнта, ані будь-яких інших даних, за якими можна було б ідентифікувати підприємство). Отже, дивимось Акт і робимо деякі висновки.

📅 Перше. Сьогодні – дати.
1. Перевіряється 2015 рік (хто забув – нагадаю: ТЦУ в Україні було імплементовано з вересня 2013 року. Тобто цей Акт – саме про «початок ТЦУ»).

2. Ми ж пам'ятаємо – період, за який можуть перевіряти ТЦУ, – 7 років. Тобто зараз це 2019–2025 роки. Чому ж тоді перевірка (і Акт із донарахуваннями) – за 2015 рік?

Так мораторії ж. Нагадаємо: 1 серпня ми вийшли з «довгого періоду перевірок», закінчилася продовжена дія мораторіїв. Але це – для звичайних перевірок (коли можуть перевіряти останні 3 роки). А ТЦУ можуть перевіряти за останні 7 років. А там – мораторії. Тобто пам'ятаємо: саме для ТЦУ продовжений «мораторний» період, який може перевірятися, ще триває. Там свої «нульові точки», і перевіряти можуть, починаючи з 2014 року.

3. Перший запит ДПС у цьому кейсі був ще 23.05.2017. Підприємство надало документацію. Очевидно, податкову ця документація задовольнила. Інакше чому вона мовчала довго-довго, а наступний запит був лише 10.07.2024 – через сім років після першого?

Це дуже цікаво...

🔎 І тут ми робимо перший висновок: навіть якщо податкова «заспокоїлася» (і спливло вже сім років – строк дозволеної перевірки), не варто розслаблятися. Усе може відновитися знову. І буде призначена перевірка, а разом із нею – донарахування.

4. Наказ про проведення перевірки – 20.12.2024. Акт перевірки – літо 2026 року. Півтора року... Це також треба взяти до уваги. Тобто процедура може бути досить тривалою – врахуйте це.

⚠️ Ще три дуже важливі нюанси, які треба врахувати. І які є надзвичайно важливими (особливо в наступних постах – завтра та післязавтра, коли будемо вже дивитися сам Акт).

▪️ Перший. Підприємство тоді, у 2016 році (коли подавало Звіт про контрольовані операції), провело самостійне коригування. Збільшило прибуток десь на пів мільйона гривень, донарахувало та сплатило додаткові податки.

Податкова прийшла і донарахувала ще: збільшила базу оподаткування більш ніж на 12 млн грн, податок на прибуток – на 2,3 млн грн. Плюс пеня та штрафи.

▪️ Другий. Це сьогодні ДПС «прийшла» за 2015 роком. Якщо платник податків не відіб'ється (а це – тільки суд), тоді податкова завтра прийде «за 2016 роком», післязавтра – «за 2017 роком». Ну і так далі.

Усі ж розуміють – у бюджеті немає коштів. У країні – війна...
Питання в тому, а чи залишиться саме підприємство «живим», коли податкова буде приходити щороку протягом десяти років поспіль?..

▪️ Третій. Теж важливо.
Країна перебуває під обстрілами, бомбардуваннями, ракетними ударами та атаками шахедів. Але це не змінює вимог процесуального законодавства.
Якщо підете до суду, а тим більше до експерта, – потрібно буде надати оригінали документів. Інакше суд програєте – «не доведено».

📁 Тому питання: де ви зберігаєте ТЦУ-документацію та всі підтверджуючі розрахунки й документи?

Як ви розумієте, бажано зберігати їх у Західній Україні. У глибокому бункері.
Бо підприємство – «герой нашого кейсу» – розташоване, наприклад, у дуже небезпечній східній області.

Тобто зберігання документів «в офісі» вже не гарантує їх збереження.
Будь ласка, подумайте, де краще облаштувати надійний архів...

Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори

21/08/2026

21/08/2026

20/08/2026

19/08/2026

18/08/2026

17/08/2026

14/08/2026

13/08/2026

12/08/2026

11/08/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00