28/10/2026
⚖️ ТЦУ: законопроєкт № 16035 від 04.09.2026 (ч. 5)
Нові правила для ІТ та роялті: перезавантаження DEMPE-аналізу
Якщо раніше для отримання прибутку від інтелектуальної власності часто було достатньо юридично оформити права на неї, то новий підхід у сфері трансфертного ціноутворення зміщує акцент на реальні функції компаній, їхні внески та ризики. Що це означає для ІТ-бізнесу, власників брендів і груп компаній, які виплачують роялті?
😎 Досі в українському податковому плануванні операції з нематеріальними активами (НМА) будувалися навколо одного священного документа – свідоцтва про реєстрацію прав інтелектуальної власності.
Логіка була простою: на кого юридично зареєстровано торговельну марку, патент чи програмний код, той і є «королем ситуації». 💪 Ця компанія (часто – нерезидент із низькоподаткової юрисдикції або пільговий суб’єкт) залишала собі основний прибуток, отримуючи від інших операційних компаній групи мільйонні роялті за ліцензійними договорами. 💰
Проте законопроєкт № 16035 пропонує змінити підхід. Замість формального юридичного критерію – глибший аналіз реальної діяльності за міжнародною концепцією DEMPE.
Олена Жукова вже писала чимало статей про DEMPE-аналіз. Сьогодні коротко нагадаємо основне – для розуміння ситуації.
🧐 Що таке DEMPE?
DEMPE – концепція, яка передбачає аналіз не лише юридичного права власності на папері, а й реальної економічної діяльності групи за п’ятьма напрямами:
👉 D – Development (розробка): хто фактично створив програмне забезпечення, алгоритм чи бренд? Чиї розробники працювали над кодом?
👉 E – Enhancement (удосконалення): хто фінансував і здійснював оновлення, додавав нові функції та модернізував актив?
👉 M – Maintenance (підтримка): хто забезпечував повсякденну працездатність, виправляв помилки та підтримував інфраструктуру?
👉 P – Protection (захист): хто юридично й фактично захищав права на актив – зокрема, вів судові справи проти порушників і сплачував витрати на продовження патентів?
👉 E – Exploitation (комерційне використання): хто безпосередньо комерціалізував актив на ринку, займався маркетингом і продажами?
Головний принцип DEMPE-аналізу:
🔥 Прибуток від інтелектуальної власності не обов’язково належить тому, у кого в шухляді лежить патент. Важливо з’ясувати, хто фактично виконує відповідні функції, контролює ризики та робить економічний внесок у створення й використання активу.
😎 Як це працюватиме на практиці?
Уявімо типову для українського ІТ-ринку або ритейлу модель, яка роками здавалася цілком робочою:
👉 Українська компанія створила круте програмне забезпечення або бренд.
👉 Потім права на цей актив «передали» – часто за символічну плату – закордонній або внутрішній пільговій компанії холдингу. Назвімо її IP-Co.
👉 На IP-Co оформлено всі права, але в її штаті працює лише один директор (часто – номінальний). Немає ні програмістів, ні серверів, ні маркетологів.
👉 Українська операційна компанія продовжує розробляти програмне забезпечення, оновлювати його та продавати клієнтам, але тепер сплачує значні суми роялті на користь IP-Co, штучно зменшуючи власний прибуток і переносячи його до компанії з нижчим податковим навантаженням.
Що, за запропонованими правилами, може змінитися для такого бізнесу з 1 січня 2028 року? Продовження читайте наступного тижня.