What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00

https://cfc.saivena.com/, https://tax-residence-saivena.com/

Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори, Kyiv (2026)

28/04/2026

🔍 SAF-T UA під час перевірок: що важливо знати платникам податків

Державна податкова служба звертає увагу: у межах документальних перевірок великі платники податків повинні надати файл SAF-T UA у дуже стислий строк — протягом двох робочих днів, починаючи з дня, що настає після отримання відповідного запиту.

📌 Як відбувається подання?
Файл подається виключно в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету платника. Для цього необхідно:
▪ перейти до розділу «Вхідні / Вихідні документи» → «Вхідні»
▪ відкрити отриманий запит від ДПС
▪ завантажити файл SAF-T UA (окремо за кожен звітний період у форматі zip-архіву)

⚙️ Після завантаження система автоматично обробляє файл:
▪ розпаковує архів
▪ перевіряє відповідність XSD-схемі
▪ аналізує формат, обов’язкові реквізити та електронні підписи
▪ формує квитанцію про прийняття або відхилення із зазначенням виявлених помилок

⚠️ На що варто звернути увагу заздалегідь?
▪ ознайомитися з вимогами Порядку № 1393 та технічним описом SAF-T UA
▪ протестувати файл до фактичного подання
▪ перевірити коректність облікових даних і структури інформації

📊 Своєчасна підготовка дозволяє мінімізувати ризики технічних відмов і уникнути додаткових питань під час перевірки.

📈 Водночас ДПС вже має перші результати практичного застосування Е-аудиту: за перший квартал отримано 14 файлів SAF-T UA безпосередньо від платників податків у відповідь на запити під час документальних перевірок. Усі вони наразі обробляються в системі Е-аудиту.

💡 Це сигнал, що інструмент вже активно використовується, тож питання підготовки SAF-T UA переходить із «теоретичних» у цілком практичну площину.

Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1003531.html

28/04/2026

🚀 Продаж частки в КІК: скільки фінзвітностей насправді потрібно?

✍️ Як і обіцяли минулого тижня, даємо відповідь Олени Жукової на задачку, про яку писали в попередній її статті.

Нагадаємо умови:
🔹 пан Петренко має пакет акцій кіпрської КІК – 50%
🔹 та 08.03.25 продає 25% непов’язаній особі (на ім’я Тарас)
🔹 питання: скільки готувати фінзвітностей? Як «дробити» періоди?

✅ Правильна відповідь: одну фінзвітність. (За винятком екзотичних варіантів, і навіть тоді – теж одну).

🤔 Чому? Давайте розбиратися.
Але, щоб було простіше – трохи спростимо задачку. Нехай продаж акцій відбувся 30 червня 2025 року (тобто рівно пів року). Також візьмемо найпростіший варіант: дивіденди посеред року не розподілялися та не сплачувалися.

📊 Отже, при підготовці КІК-звіту та нарахуванні КІК-податку обидва акціонери (і пан Петренко, і Тарас) сплатять однакові КІК-податки. Бо на кінець року мають однакові частки.

📌 Чому так? Бо так прописаний закон.
За великим рахунком, дивіденди – це дохід акціонера (фізичної особи). Дивіденди (за законодавством) розподіляються відповідно до розміру часток «чинних» акціонерів на кінець року (фінансового періоду компанії).

📈 Якщо в обох (пана Петренка і Тараса) на 31.12 – по 25%, то і дивіденди вони отримують однакові, і нарахування податків – теж буде однаковим. (Та й узагалі, Тарас же міг придбати ці акції навіть 30 грудня – це б нічого не змінило).

❓ А якщо дивіденди було частково отримано раніше? Наприклад, було прийнято рішення – сплатити дивіденди за півріччя роботи компанії? Ось як би це на все вплинуло?

😏 О, там є нюанси…

☕️ Отже, у нас планувалась операція з продажу паном Петренком 30.06.25 (рівно пів року) пакета акцій – 25% (частини від 50%, яка є у власності Петренка).

Покупець – Тарас. Взагалі такі операції (продаж значного пакета акцій) не робляться «з бухти-барахти». Вони ретельно плануються, аналізуються, обраховуються.

📌 Ось приблизно так:

🔆 Перше – треба визначитися з ціною придбання акцій. Якою вона є? Це – вартість чистих активів КІК (активи мінус зобов'язання). Тобто арифметично це дорівнює першому розділу пасиву балансу (якщо комусь це буде не до кінця зрозуміло – ставте питання в коментарях, роз’яснимо додатково).

🧐 Тобто треба визначити суму «першого розділу пасиву балансу» саме на 30.06.25.

📊 Наприклад, дуже спрощено:
Сума першого розділу пасиву балансу КІК на 01.01.25 складала 4 млн дол. (доля пана Петренка 50% – це 2 млн дол., доля «для продажу», 25% – 1 млн дол.).
Планується (буде зароблений) прибуток (за рік) у розмірі 400 тис. дол. Тобто за пів року – 200 тис.

👉 Прибуток потрапляє (в балансі КІК) саме в перший розділ пасиву балансу. Тобто сума першого розділу пасиву балансу (вона ж вартість чистих активів, вона ж «справедлива вартість КІК» – у першому наближенні) дорівнює 4 млн + 200 тис. = 4,2 млн.

📌 Це – вартість «всієї КІК» на 30.06.2025.

📌 А продається – 25% КІК. Тобто вартість придбання (пакет 25%) – 1,05 млн дол.

🧐 Ну ось, з першим наближенням ми розібралися.
Далі – з’ясуємо: як нам врахувати проміжні дивіденди, щоб «все було справедливо»?

💭 P.S. У цьому прикладі слово «справедливий» Олена Вікторівна розглядає не в бухгалтерському сенсі, а в «побутовому». Типу «ну, не справедливо ж», що «експлуататор» пан Петренко ще й раніше «відкусив дивіденди» (щоб обдурити наївного Тараса) 😉

Продовження статті читайте в наступних постах і в Телеграм-каналі Олени Жукової https://t.me/OlenaZhukovaBEPS/1219

27/04/2026

📊 Критерії «неконтрольованості» операцій

📝 У попередніх замітках керівника Департаменту ТЦУ компанії Saivena Group Марія Мурашко уже акцентувала увагу на критерії «контрольованості» операцій
(«Коли операція є контрольованою?» https://www.facebook.com/share/p/1DXsJUuN9V/ ).

❓ «Коли операція є контрольованою?»

🤔 Чи може операція відповідати всім 4 критеріям контрольованої – і при цьому не декларуватися і не досліджуватися?

✅ Так! Розбираємося, коли саме це можливо після змін 2024 року.

📌 Така можливість передбачається лише для операцій за пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ – з контрагентами з переліку ОПФ (Постанова КМУ від 04.07.2017 № 480).

📉 До набуття чинності Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX операції з нерезидентом з переліку ОПФ могли бути неконтрольованими, якщо є підтвердження сплати таким нерезидентом (саме юридичною особою, не засновниками) податку на прибуток (корпоративного податку).

📄 Такий документ має бути перекладений і легалізований.

⚖️ Про судову практику з цього питання ми писали тут – https://www.facebook.com/share/p/18UfhELANV/
Радимо ознайомитися.

🔄 Що змінилося?

📜 Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX було додано нові норми. Тепер операції з нерезидентом з переліку ОПФ (за відсутності інших «якісних» критеріїв – пов’язаності, посередництва тощо) визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

• нерезидент є резидентом держави, з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Це повинно підтверджуватися шляхом подання до ДПС до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки (у паперовій або електронній формі), яка підтверджує резидентність такого контрагента.

• всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

📎 Це також повинно підтверджуватися поданням до ДПС до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки, яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України.

🧭 Отже, який алгоритм дій?

1️⃣ Визначити статус нерезидента (нерезидент входить до переліку ОПФ чи є інші підстави для визнання операцій контрольованими?). Якщо лише перелік ОПФ, то
2️⃣ Отримати відповідні довідки від нерезидента та/або його учасників про резидентність;
3️⃣ Перевірити наявність підстав для «неконтрольованості» – наявність міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Якщо договір укладено, то
4️⃣ Перекласти документи, легалізувати;
5️⃣ Подати довідки до ДПС до 1 жовтня.

💡 Приклад: українська компанія працює з німецькою GmbH & Co. KG. Якщо партнери GmbH & Co. KG підтверджують свою податкову резидентність у країні, з якою Україною укладено конвенцію, операція може не визнаватися контрольованою.

⚠️ Проте радимо регулярно «моніторити» зміни у законодавстві та роз’яснення контролюючих органів і, за потреби, звертатися до консультантів.

🔎 Наприклад, цікавою (і суперечливою?) є відповідь ДПС в ІПК щодо того, чи потрібно досліджувати операції на ст. 140.5.5-1 ПКУ, якщо є підтвердження резидентності.

➡️ Про це – в наступних публікаціях.

24/04/2026

📊 Оновлення стандартів внутрішнього аудиту

📅 Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені в 2011 році, планують оновити. 17.03.2026 опублікований проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту».

📄 Проєктом наказу передбачено затвердження нових Стандартів внутрішнього аудиту, які розроблені з урахуванням вимог Глобальних стандартів внутрішнього аудиту.

🔍 Зокрема, у проєкті Стандартів внутрішнього аудиту:

▪ уточнено мету внутрішнього аудиту та посилено його роль у системі управління, внутрішнього контролю й управління ризиками;
▪ закріплено принципи етики та професіоналізму, а саме чесності, незалежності, об’єктивності, компетентності, належної професійної ретельності та конфіденційності;
▪ визначено вимоги до статусу, повноважень, підзвітності, а також організаційної і функціональної незалежності підрозділів внутрішнього аудиту;
▪ врегульовано підходи до стратегічного планування діяльності з внутрішнього аудиту, аспекти плану діяльності (стратегічний та операційний) на основі ризик-орієнтованого підходу та періодичної оцінки ризиків;
▪ установлено єдині методологічні вимоги до організації, планування та виконання аудиторських досліджень (оцінок з надання впевненості) та аудиторського консультування;
▪ визначено порядок документування результатів аудиторських завдань, підготовки аудиторських звітів і здійснення моніторингу виконання рекомендацій;
▪ запроваджено підходи до внутрішньої та зовнішньої оцінки якості внутрішнього аудиту, а також до вимірювання результативності й ефективності діяльності підрозділів внутрішнього аудиту.

24/04/2026

📊 Глобальне опитування платників податків в Україні: старт другої хвилі

📢 В Україні стартує Глобальне опитування платників податків (за повідомленням пресслужби Державної податкової служби України від 20 квітня 2026 року)

📝 Запрошуємо платників податків долучитися до дослідження у формі опитування щодо витрат на дотримання податкового законодавства.

🤝 Опитування проводиться за підтримки Світового банку у співпраці з Державною податковою службою України та реалізується незалежними дослідницькими компаніями – турецькою UDA Consulting та українською Info Sapience – у межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.

📈 Результати опитування стануть основою для вдосконалення податкового адміністрування, підвищення прозорості та покращення якості надання послуг.

🎯 Мета дослідження – зібрати відгуки бізнесу щодо:

* часу та витрат на дотримання податкового законодавства;
* складності податкового адміністрування;
* досвіду платників податків у взаємодії з податковою системою.

📍 Це вже друга хвиля Глобального опитування в Україні. Перше опитування було проведено у травні 2024 року.

📊 Дослідження проводиться за стандартизованою методологією оцінки витрат платників податків на дотримання податкового законодавства, розробленою Світовим банком.

💻 До веб-опитування запрошуються юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Найближчим часом посилання на анкету надійде платникам у приватну частину Електронного кабінету та буде поширене на ресурсах ДПС.

💬 Ваша участь є надзвичайно важливою, адже саме реальний досвід бізнесу стане основою для майбутніх змін.

🔒 Важливо: опитування проводиться виключно в дослідницьких цілях. Усі відповіді будуть зібрані конфіденційно та анонімно і не передаватимуться Державній податковій службі чи будь-якому іншому органу влади. Результати оприлюднюватимуться лише в узагальненому вигляді та не використовуватимуться для перевірок чи інших контрольних заходів.

Джерело: tax.gov.ua

23/04/2026

🎤 Олена Жукова – спікер Національного Q&A форуму «Резидентність, КІК та декларування за 2025 рік»

📅 16 квітня керуюча партнерка SAIVENA GROUP, податкова адвокатка та аудиторка Олена Жукова взяла участь у Національному Q&A форумі: «Резидентність, КІК та декларування за 2025 рік», організованому International Advisers Association.

📊 Форум об’єднав 80+ податкових консультантів, інвесторів і власників міжнародних структур, 13 спікерів та 5 панельних дискусій — і все це про реальні кейси, з якими бізнес стикається щодня.

🎙 Олена Жукова як спікер долучилась до 2-ї та 4-ї Q&A панелей, де обговорювались найбільш практичні та «болючі» питання КІК-звітності:

🔹 Панель 2 – лайфхаки КІК-звітування
У межах другої панелі учасники детально обговорили практичні аспекти звітування по КІК: хто саме і в яких випадках зобов’язаний подавати звітність, як правильно визначати контролюючих осіб і розраховувати частки участі.

Окрему увагу приділили складним структурам володіння — через партнерства, трасти та багаторівневі холдинги, а також питанням фактичного контролю та номінального володіння, які на практиці викликають найбільше дискусій.

🔹 Панель 4 – фінзвітність і заповнення КІК-звіту
Четверта панель була присвячена технічним і водночас критично важливим аспектам підготовки КІК-звітності. Обговорювалися підходи до розрахунку основних показників, застосування середньозваженого курсу НБУ для нестандартних періодів, а також класифікація активних і пасивних доходів для «звільнених» КІК.

Значну увагу приділили ризикам штрафів і практиці перевірок з боку ДПС. Також розглядалися особливості підготовки фінансової звітності для різних юрисдикцій, зокрема США, Великої Британії, Кіпру, ОАЕ та Туреччини, а також практичні кейси щодо ліквідації компаній, продажу часток і роботи з «покинутими» офшорними структурами.

💡 Максимум практики, жодної «води» — тільки відповіді на питання, які реально виникають під час підготовки КІК-звітності.

📎 Запис форуму доступний на сторінці International Advisers Association.

23/04/2026

🚨 Дедлайн КІК-звітності вже на фінішній прямій: залишилось 7 днів!

💼 Чим наша команда експертів може бути корисною власникам КІК?

🔍 Проаналізуємо вашу структуру на наявність КІК і потенційні ризики
🧭 Розробимо стратегію податкового планування з урахуванням КІК
📑 Допоможемо підготувати Звіт та Повідомлення про КІК
💡 Пояснимо складні та нестандартні питання

⚠️ Якщо не встигаєте підготувати повний КІК-звіт — подайте скорочений. Це значно безпечніше, ніж не подати взагалі.
🧘‍♀️ А повний звіт ми допоможемо підготувати вже у спокійному режимі в межах встановленого дедлайну.

📩 Потрібна допомога або консультація? Звертайтесь!
Залишіть заявку, заповнивши форму на сайті – saivena.com чи зателефонуйте за ном.: +38 097 509 27 21

22/04/2026

🚛 Новий Митний кодекс України: проєкт схвалено з урахуванням позиції ЄС та бізнесу

Керівний комітет схвалив проєкт нового Митного кодексу України з урахуванням коментарів Єврокомісії та пропозицій від бізнесу.

📌 6 квітня відбулося засідання Керівного комітету з розробки проєкту нового Митного кодексу України, під час якого схвалено доопрацьований проєкт документа з урахуванням коментарів Європейської Комісії та пропозицій бізнесу.

🛠 Роботу над проєктом нового Митного кодексу України розпочато у березні 2024 року. До процесу було залучено близько 200 експертів, а також представників державних органів, міжнародних програм і бізнесу.

👥 Над документом працювали 15 експертних команд із представників Мінфіну, Держмитслужби, експертів Проектного офісу реформ при Мінфіні та Програми ЄС із підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

📊 У межах підготовки проєкту було проведено понад 60 засідань робочої групи за участю бізнес-об’єднань та асоціацій і низки робочих зустрічей з експертами ЄС.

📚 Документ структуровано відповідно до Митного кодексу ЄС із врахуванням національних особливостей правового регулювання.

⚖️ Нині триває опрацювання пропозицій центральних органів виконавчої влади та юридична експертиза документа. Найближчим часом проєкт планується подати на розгляд Уряду.

✅ За результатами засідання Керівний комітет схвалив проєкт нового Митного кодексу України, підтримав початок підготовки змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, а також розробку підзаконних актів, необхідних для реалізації положень нового Кодексу.

🔗 Джерело:
https://mof.gov.ua/uk/news/kerivnii_komitet_skhvaliv_proiekt_novogo_mitnogo_kodeksu_ukraini_z_urakhuvanniam_komentariv_ievrokomisii_ta_propozitsii_vid_biznesu-5688

22/04/2026

📊 Метод «витрати плюс»

Розглядаючи детально тему "Методи ТЦУ", керівник Департаменту ТЦУ компанії Saivena Group Марія Мурашко цього тижня акцентує увагу на методі "Витрати +" (Cost Plus Method), який використовується головно для експортних операцій.

💡 Сутність методу «витрати плюс» полягає в аналізі витрат, які виникли у постачальника під час виробництва продукції чи надання послуг асоційованому покупцю. До зазначених витрат суб’єкт господарювання додає так звану надбавку «витрати плюс», яка забезпечує отримання прибутку з урахуванням виконуваних функцій, понесених ризиків, використаних активів.

🔍 Як зіставні використовуються внутрішні операції.

📜 Відповідно до статті 39 пп 39.3.5.1 ПКУ метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.

🧮 Формула розрахунку:
Валова рентабельність собівартості = (Валовий прибуток) / (Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг))

🏭 Підходить для виробничих компаній, які постачають продукцію в КО, або для надання простих однотипних послуг.

📌 Приклад:
Завод в Україні виготовив комплектуючі, які реалізував на «низькоподаткову» юрисдикцію. При цьому є співставні операції, в яких компанія реалізує комплектуючі іншим незалежним компаніям. В такому випадку можна порівняти валову рентабельність собівартості зазначених операцій.

⚖️ Метод ціни перепродажу (див. публікацію https://www.facebook.com/share/p/1BzoTC1Kuw/ ) і метод «витрати плюс» вважаються другими за пріоритетністю після методу ПНЦ (див. публікацію https://www.facebook.com/share/p/1AhVcuSHPi/).

21/04/2026

🌍 OECD презентувала звіт "Tax Report to G20 Finance Ministers and Central Bank Governors" — один із ключових міжнародних податкових документів цього року.

📊 Цей звіт висвітлює останні зміни у сфері міжнародної податкової співпраці, зокрема підтримку пріоритетів G20, таких як впровадження мінімальних стандартів BEPS, глобальної мінімальної податкової моделі та податкової прозорості. Документ підготовлено напередодні Першої зустрічі міністрів фінансів і голів центральних банків G20 під головуванням United States, яка відбулася 16 квітня у Washington, D.C..

📈 У звіті узагальнено прогрес країн G20 у впровадженні:
🔹 ініціативи BEPS;
🔹 глобального мінімального податку (Pillar Two);
🔹 автоматичного обміну податковою інформацією;
🔹 підвищення податкової прозорості;
🔹 розкриття інформації про бенефіціарів нерухомості;
🔹 мінімізації ризиків у сфері криптоактивів.

🧭 Фактично, цей документ формує орієнтири розвитку міжнародної податкової політики на найближчі роки.

Джерело: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-secretary-general-tax-report-to-g20-finance-ministers-and-central-bank-governors-g20-united-states-april-2026_02d05307-en.html

21/04/2026

👨‍👩‍👧 Сімейний КІК: як подарунки між родичами змінюють звітність і податки

📌 Продовжуємо цикл статей Олени Жукової про «КІК-пригоди пана Петренка»....

Взагалі-то у пана Петренка – родинний бізнес. Сам він уже досить дорослий (за 60), має сина та дочку. Коли він у 2021 році заснував свій кіпрський КІК (бо Кіпр – на пенсії це тепло та смачно), у нього було 100% акцій.

📊 Але вже у 2023 році він подарував 50% акцій сину Василю. І за 2023 рік КІК-звіти подавали вже двоє з родини Петренків – батько та син Василь. А ось у 2025 році батько вирішив обдарувати ще й дочку Оксану. І на 8 березня (батько був «олд-скульний» і завжди дарував квіти та подарунки – як дружині, так і доньці) подарував доньці 25% акцій КІК.

❓ Який результат такого подарунку?

👉 По-перше, КІК-звіти за 2025 рік уже будуть подавати три члени родини: батько (25%), син Василь (50%), донька Оксана (25%).

💸 По-друге, донька Оксана не буде сплачувати ПДФО з подарунка (акцій), оскільки вона та батько – родичі першого ступеня споріднення. Подарунки для таких родичів оподатковуються за нульовою ставкою.

⚠️ Щоправда, іноді податківці вважають, що такий подарунок акцій кіпрського КІК – це іноземний дохід. Тоді виникає зовсім інша історія – з повним оподаткуванням. Але ні. Податківці не праві. Якщо у вас така ситуація – звертайтеся за окремою консультацією, бо там доведеться занурюватися в питання резидентства, а це вже не тема сьогоднішньої розмови.

📑 По-третє, на мій погляд, у цьому конкретному випадку не потрібно робити декілька видів фінзвітності кіпрської компанії. Тобто фінзвітність за повний рік, окремо за період з 01.01.2025 по 08.03.2025 і з 08.03.2025 по 31.12.2025. Хоча про необхідність складання звітності за «фактичні періоди володіння» я писала раніше.

📌 Тут ситуація інша: КІК залишається «всередині родини», батько залишається контролером (лише частка зменшилася). Тому логіка така: складаємо фінзвітність за весь 2025 рік, а прибуток у КІК-звіті розподіляємо між трьома контролерами пропорційно часткам: батьку – 25%, синові Василю – 50%, доньці Оксані – 25%. Кожен сплачує податки зі своєї частини. Все коректно. А тепер загадка щодо цього прикладу про пана Петренка.

🔥 КІК і продаж частки: скільки фінзвітностей доведеться скласти?

🤔 Уявімо іншу ситуацію: пан Петренко не подарував 25% акцій доньці, а продав цей пакет непов’язаному чоловікові. (Що було далі – шлюб чи ні – нас зараз не цікавить. Працюємо лише з 2025 роком і КІК-звітністю).

❓ Отже, питання: скільки фінансових звітностей за 2025 рік (за які «дрібні» періоди) потрібно готувати трьом контролерам КІК: пану Петренку, Василю та новому акціонеру?

🧐 У чому нюанс? У періоді з 01.01.2025 по 08.03.2025 новий акціонер (назвемо його Тарас) взагалі не мав частки в КІК. І тут логічне питання: чи має він сплачувати податок з прибутку за січень-лютий, коли він ще не був акціонером?

Звідки така логіка? Але водночас: якщо він як акціонер декларує свої 25% у КІК-звіті – як тоді коректно розподілити прибуток?

💡 Подумайте над цим кейсом...

20/04/2026

📢 Нова ІПК для резидентів Дія Сіті: що змінилось на практиці?

🧾 Державна податкова служба оприлюднила індивідуальну податкову консультацію № 1720/ІПК/99-00-21-02-02 від 23.03.2026, яка відповідає на актуальні питання роботи резидентів Дія Сіті.

🌍 Податківці підтвердили: резиденти Дія Сіті можуть "зараховувати корпоративний податок, сплачений за кордоном", у рахунок податкових зобов’язань в Україні.

📌 Для цього необхідно:
🔹 отримати довідку від іноземного податкового органу
🔹 підтвердити наявність міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування

⚠️ Важливо: сума такого зарахування не може перевищувати податок, нарахований в Україні за відповідний період.

💸 Окремо про передплату: чи виникає оподаткування, якщо нерезидент сплатив 100% аванс за послуги?

👉 Ні, не виникає — за умови, що дотримано вимогу щодо розрахунків протягом 365 днів.

📚 Більш детально читайте, перейшовши за посиланням ips.ligazakon.net/document/IPK39533

Saivena Group - КІК, ТЦУ, податкові спори

28/04/2026

28/04/2026

27/04/2026

24/04/2026

24/04/2026

23/04/2026

23/04/2026

22/04/2026

22/04/2026

21/04/2026

21/04/2026

20/04/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00